Поблизу мене млосно затріпотіло листя верб...
Пройшовся вітер, шарпаючи зелене літнє віття.
Цей шелест перехопився і на інші дерева.
Бешкетник все ширше, гучніше рвав повітря на шмаття.
Ворушаться верби, мов дихають. Так відходить страх,
Так дихають вони у дощ, бо мужньо борються з вітром.
Не тихо в небі, хмари у висях грають у шахи.
"Хвала, хвала," - кричать птахи дощу і сонцю улітку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Маг Грінчук