Ти змінилася, і я дуже,
ми не бачились роки,
і хололи від багаття чужої весни...
Ти змінився, мій любий друже,
відчуваю я кроки, шаленію ,
збагне, обійми, обійми...
Розумієш, сподіваєшся і відчуваєш,
що між нами природи сезон.
Десь буває, сама і сам ти літаєш...
де снодійне, де ніч, де в повітрі озон?
Що там сталося? Все схоже на фарби,
Що там коється? Рожеве сонце п'янить.
Поцілунки, обійми - мальви,
і кохання вже не спинить.
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Каа3003