О, осінь, моя дивна осінь,
Тебе не кликала — дарма.
А серце все кохання просить,
Ще й у думках чомусь зима.
Чому торкнулася — не знаю,
Чому вирує в венах кров?
Я в небі сонечка шукаю,
Латаю серце — знову шов.
Листочки, розквітають квіти,
Вони ще вірять у любов.
Уже почало вечоріти,
Позбав мене ось цих оков.
Та подаруй тепло у серце,
Щоб розтопило лід в думках.
Й мелодію мажорних терцій
Та поцілунки на устах.
26.08.2020 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2022
автор: Аквілина