А щаслива доля нас усіх чекає,
Бо для щастя вибір вона завжди має.
Ми повагу несемо усім українцям,
Не отримати її росіянам- вбивцям.
Збирали у військо їх всіх, кого могли,
Одна для них задача, щоб перемогли.
Не обізнаних зігнали на страшну війну,
Бо пообіцяли їм велику зарплатню.
Вони промовчали за гарматне м'ясо,
Бо у грузі двісті, повертають вчасно.
За смерть синів, батьки доплату вимагають,
Якщо живі й в полоні, не відповідають.
Плачуть їхні сини , що їх не признали,
-У полоні мамо я, іще в печалі.
Бо Ви мене зростили в тій любові й силі,
Навіщо Ви колись мене на світ пустили?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Валентина Ярошенко