Порушу обі́цяну думою зраду.
Усе задля то́го, аби полюбить,
Аби в оксамиті відчути розраду
І ближче до себе весну підпустить.
Знищу усю цинамонову фарбу,
Хай не малює незладжений тон,
Що ніжно охоплює стиснуту барву...
Упевнюсь: реальне - всього́ лише сон.
І знову ступлю у небачені ріки,
Аби змолодила живе течія́.
Колись розійду́сь із журбою навіки,
А доти у ній - моя старша сестра...
19.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Сара Ґоллард