Ми прагнемо іти вперед,
Ворожа сила не зупине.
Бо ПЕРЕМОГА нас всіх жде,
А в ворогів життя йде клином.
Нехай іде все під укіс,
Бо кращого у них не буде.
Вони проллють ще більше сліз,
І пеклом Бог усіх осудить.
Без розуму усі зросли,
Вони за себе не відстоють.
Сміємося над ними ми,
Наче корови десь у стойлі.
Їх барани - рідна сім'я,
Нажаль тварин я ображаю.
Із "олухів"у них рідня,
Нащо народжені, не знають.
Як" мавпуни" біжать вперед,
Але бананів там немає.
Чекає там одна лиш смерть,.
І "двісті - груз" їх доставляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Валентина Ярошенко