Було життя і вмить його не стало,
І серце все сильніше калатало.
Воно не калатало, а боліло,
Бо все, що було у вогні згоріло.
Згоріла хата, юність і дитинство,
Чортякою здійснилося убивство.
Скалічене життя, лежить намисто,
Диявол там, вчинив своє безчинство.
Він не жалів нікого і нічого,
У погляді не було ніц живого.
І пустота, смердючий погляд звіра,
Він розбудив в собі ката - вампіра.
Але йому не довго в світі жити,
Цю сатану потрібно вмить убити.
Прийшов з мечем — від нього і загине,
Бо, Україна — наша Берегине.
23.06.2022 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2022
автор: Аквілина