Я зуміла.
Ти зумів ?
О, нарешті , зрозумів.
Ти, нарешті поумнів?
Я з тобою помандрую.
Курс життя підкоректую.
Як би тільки не війна,
То посудина б плила.
Сила нечиста чомусь завітала
Молодь у вічність клята забрала.
Те, що зуміла
Уже й не моє
Війна іде
Війна крокує
Брехня землею знов мандрує
Війна все краще забирає
Словами рани не залічиш
Кого нема вже не вернеш
Гучні промови
Гарні вірші
А руки в багатьох в крові.
Говорять всі.
А хто, що знає?
Ми всі не знаємо нічого.
Сліпці. Живі мерці.
Хтось заплакав.
Тому посмішка кривить лице.
Ілюзії це.
Криві дзеркала бачим ми,
Та чи залишимось людьми.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=53yjVOSuef4&t=11s[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: oreol