Все так же сонечко зійде
І місяць в ніч буде світити.
Весна настирливо йде,
Зимний холод замінити.
На крилах сонячних вітрил,
Теплом веснянка прилетіла.
В зелені шати й різноквітт,
Неньку зранену оділа.
Клич весняний був птахам,
Повертатися додому.
Вони не знали, що вже там
Зустрінуться вони з війною.
У цей весняний світ,
Орда московська налетіла.
Вони раби й щоб рабський гніт,
Зазнала вільна Україна.
Палають села й міста,
Палають колосисті ниви.
Та наша звитяжна помста,
Москалі поповнили могили.
Ні звук сирен, вогонь ні дим
Птахів не можна залякати.
Птахи летять в рідний Дім,
По парі до своєї хати.
Вони на згарищах руїн,
Гнізда будуть будувати.
Немає кращої країни,
Як Україна — рідна Мати.
Любов до рідної Землі
Єднає нас, нас не здолати.
В дружбі світових країн,
Україна буде процвітати.
Серпень 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: Сокол