***
Хмари з'їдають місяць.
Зорі пішли на меси.
Серце моє на місці,
як і північні стреси.
Зметені персеїди.
Втомлені сновидіння.
А поза ними слідом
докори і сумління.
Ніч розкурила люльку.
Бузьки мовчать на гніздах.
Аж попід стелю мулько -
Ява чи ні... запізно...
Місяць у хмар пащеці.
Зорі вже монахи́ні.
Серце - в глибокій теці
скапує по хвилині...
11.08.22 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2022
автор: Леся Геник