Зачекай....
Сама покличу....
Неба ж було мало...
Не позвала....
Як сніг розтала....
Частинку серця просто вкрала.
Які слова ти говорила....
Долі злякалась, серце ти зжала...
За нас рішили...
Ти промовчала....
Може й кричала...
Може й рішала.....
Те, що єднало, чомусь пропало...
Чогось близького, чомусь не стало....
Наше з тобою....
Все пережите.....
Хвиля емоцій і все уже змито.
Ми половинки.....
Крупинки одного.
Чогось нездійсненно живого, святого.
Так не буває, щоб просто тянуло.
Як же так швидко любов промайнула.
Чому кохана світло сховалось.
Все, що бажали, чому не збувалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: oreol