Забути, забутись, пропасти...
Іти, чути кроки, не впасти...
Чекати, надіятись, жити...
Востаннє, як вперше любити...
Сміятися сумом в зіницях,
А час розміняти в дрібницях.
Повітря руками ловити,
Думки до порядку привчити ...
Злітати, летіти, вертатись...
Прощати й навіки прощатись.
В долонях тримаючи вітер,
Губитись в рядках поміж літер.
У мріях реальність ловити,
У сумнівах щастя губити,
В терпінні про себе забути,
Не знати, не бачить, не чути...
Забути... забутись... Не впасти.
Іти поряд, разом пропасти.
Сміятися, мріяти, жити...
Його, як нікого любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2022
автор: Ксенія Фуштор