Додайте кольору у темний ліс,
О краплі ніжності, надії і любові!
А світло поглядів сховайте під завіс
Єдиним подихом нескореної крові.
Коли ж захочете, щоб ліс той посвітлів.
З корінням зуби рвіть без краплі крові!
І клаптик неба сонячним дощем,
Зігріє душі темної основи.
О різнобарв’я, всюди ти живеш,
Чом темний ліс ще досі без обнови?
Я свято вірю в чудо із чудес:
У зміну сірих снів на різнокольорові!
Зруйнують мешканці триклятий той завіс,
В молитвах щастя Їй – КОХАНІЙ МОВІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: fialka@