Уявність

Коли  дивишся  на  людину,
і  вона  є  для  тебе  скеля,
чи  гора,  що  вершиною  в  хмари,    
величава  така  і  горда,  
запишавшись  своїм  величчям
споглядає  на  тебе  зверху,
опускаючи  до  підніжжя  погляд
свій  випадково  й  нечасто.
Твою  цінність  не  помічає,
не  цінує,  бо  ти  мізерно  
виглядаєш  (вона  так  дума),
адже  відстань  між  вас  велика—
не  роздивишся  без  бажання...

Та  бувають  в  природі  сили,  
які  рушать  у  часі  й  гори...
І  камінням  із  п'єдесталу  
тоді  котиться  та  величність...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Tanita N