На міста, що цвіли подивіться, цвидар, німа картина, вірші не потрібні й слова, драма жива.

Як  би  ви  знали
Скільки  віка  відміряла  вам  доля
Як  би  себе  переключили
Що  в  вас  вложили  відключили

Скоріш  за  все  не  так  ви  б  жили
Ви  час  рахуєте  в  нікуди
Скоріш  прожити  спішите
А  ви  всі  таймер  заведіть

На  статистичний  ваш  же  вік
На  років  так  на  шістесяд
По  іншому  час  промайне
Коли  залишились  години

А  так  минуле  й  те  мов  кадр
Найкращі  миті  бачим  там
Що  жде  не  хочемо  і  знати
Що  нам  в  обмотки  обгортають

Мов  мавпи  дружно  проковтаєм
І  мовчки  світ  цей  покидаєм
Чи  в  пустословї,  ще  страшніше
Інстикти  мавпи  бачу  всюди

І  де  поділись  справжні  люди
Війна  скосила,  з  дитинства  цінність  підмінили
В  стадо  людей  перетворили
Женуть,  стрижуть,  за  вімя  тянуть

Мелодія  фальші,  обгортка  цукерки,  маски  яскраві
Й  одні  ляльки
Театр  драми
На  серці  рани.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: oreol