избегать чужой войны, так что дождаться своей
рисовать кому-то на груди мишени проверенной формы
ещё никогда мы не подходили так близко к краю света,
держась дружно за руки
не заглядывали за край так любознательно, так беспечно
как там глубоко? сколько лететь?
смягчат ли первые падение последующим?
к миру предзакатному всё ещё доходит свет
от далеких звезд, уже давно потухших,
так равномерно ложится, словно ничего и не случилось
так остро преломляется в водах, глазах
и других отныне непроницаемых поверхностях,
так отчаянно отражается от металла,
будто всё поставлено на окровавленную карту мира
то, что отбилось от рук, больше не даётся в руки
привыкать к темноте, чистить оружие,
беречь патроны
(Перевод с украинского)
+++++++++++++++++++++
Історія людства
уникати чиєїсь війни, аж діждатись своєї
малювати комусь на грудях мішені перевіреної форми
ше ніколи ми не підходили так близько до краю світу,
тримаючись дружно за руки
не зазирали за край так допитливо, такі безпечні
як там глибоко? скільки летіти?
перші пом'якшать падіння наступним?
світе передзахідний, до якого все ще доходить світло
від далеких зірок, давно вже загаслих,
так рівномірно лягає, що ніби й нічого не сталось
так гостро заломлюється у водах, очах
та інших відтепер непроникних поверхнях,
так відчайдушно відбивається від металу,
ніби все поставлене на закривавлену карту світу
те, що відбилося від рук, більше не дається в руки
звикати до темряви, чистити зброю,
берегти набої
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955359
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.08.2022
автор: Станислав Бельский