Чаїна доля

Сніжним  крилом  
Піни  торкнусь  –  білої    вовни.
Згірклість  душі  в  ній  розчиню,
Зниклу  від  зрад.
Мабуть,  було
В  грудях  моїх  сяйво  коштовне:
Суміш  тепла,  пристрасть  вогню,
Мов  водоспад…

Ти  ж  розірвав,
Знищив,  стоптав  світле,  чумаче!
Сліз  ручаї  в  море  текли  –
Вимили  сіль…
Мов  кропива,
Зрада  пече.  Ні  –  не  пробачу!
Чайкою  я  зрину,  коли
Вирвусь  звідсіль.

…  Квилить-співа
Вбита  любов  в  зграї  чаїній.
Згірклість  душі  хвилю  здійма
З  білих  пір’їн.
Як  розірвав,
Знищив,  стоптав  серце  дівчині?
Берегом  йде  сивий  козак,
Кличе  її…

/квадратне  римування/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Білоозерянська Чайка