[i]Соколе ясний, як важко тебе відпускати
Братику Женя, тобі б ще літати й літати
[/i]
Друже мій любий, серце ридає
Кращі навіки тепер відлітають
Рвався, трудився, радував нас
Одна доброта, був і нема
Сльози рікою течуть
Друже в останню вже путь
Як же все так, всім ти потрібен
Клята війна, був і нема
Дорога у небо
Мріяв літати
Літаки ти творив
Вірив, любив
Соколе ясний лети
Сил не маю писати
Мушу тебе відпускати
Кращих з нас небо чекає
Кращі навіки взлітають
Кращі нам з неба сіяють
Потрібно радіти, ти вже в раю
Та сльози летять і летять
Тяжко тебе відпускать
Все памятаю й люблю
Зятю, моя ти сім'я
Як же так лікувати
Чому ти мучеником повинен страждати
Чому врачі як скоти
40 днів муку нестерпну нести
Це не медицина
Тривоги і клята війна
Прощай, памятаю й люблю
Лети,знаю любий
Дорога до раю
Не повертай, не звертай
Відпускай і лети
Душу свою бережи
Вічно живи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: oreol