Ось і липень добігає
до свого ужє кінця...
Вже на п"яти наступає,
серпень тихо й без гінця...
Сад притих і трави сиві,
хоч на них блищить роса...
Хмари в небі неспесиві,
і навкруг диво - краса...
І хоч сонечко на зиму
свої промені схиля,
до тепла літо чутливе,
і природу звеселя...
Кажуть: в серпні спина мліє,
зерно спіє, як співа,
хто у серпні попрацює,
той збере усі дива...
В серпні кажуть, серпи гріють,
а вода вже холодить...
І городина дозріє,
лиш встигай усе зробить...
В серпні літо теж цікаве,
й вистача в ньому тепла,
сонце в ньому іще гріє,
й додає всьому добра...
Липень й серпень це ще літо,
є і радість, і дива,
у них все ще розмаїте,
й завершаються жнива...
Не журіться, добрі люди,
ще далеко до кінця...
Буде ще тепло усюди,
можна випить ще й винця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2022
автор: геометрія