/сонет/
О, біженко! Мов перелітний птах
Вдивляєшся з тугою в небо сизе.
Нажите все – у двох ручних валізах,
бо кат безжально долю розтоптав…
Невизначеність... Відчай... Сум і біль –
Виттям сирени, що стискає груди.
І будуть ті, хто втечу цю осудить,
Кричатимуть: «Ганьба!» навперебій.
Ти ж візьмеш найдорожче та святе,
Свій сенс життя, кровиночку-дитину
(Хай буде кожен із дітей спасен!)
І руки Бог над потягом простер,
Він молиться за нашу Україну –
Слова Його гучніші від сирен…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2022
автор: Білоозерянська Чайка