Палав цей захід... З так прекрасних
Миттєвостей плив в горизонт...
Він відданий був і не марний,
Стежина з ясним бризом, Понт
Евксинський* – значить, що гостинний,
Біг хвилею вздовж берегів,
Тонкий ніс образ та інтимний
В плеяді лАскавих тонів...
Мереживних хмарин роздолля
У перламутрі ніжних слів –
Життя у мирній добрій волі
І без гріхів, і без боргів.
Зумовило, а не здалося,
Земної казки житіє –
Де рік молочних тут лилося б
І в хлібнім колосі рантьє*.
26.07.2022 р.
*Понт Евксинський (грец. Π όντος Ε ὔξεινος – Гостинне море), стародавня грецька назва Чорного моря.
*Рантьє (фр. rentier від rente-рента) – особи, що живуть за рахунок ренти, наприклад із землі та її надр. У концепції безумовного основного доходу рантьє може бути будь-який громадянин держави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2022
автор: Променистий менестрель