Крихітна дівчинка опираючись на бильце крісла
тицяла пальчиком питаючи:
— Со то?", — і мама відповідала:
— Це сорока сидить на огорожі.
Не вештайся бо впадеш, непосидючко.
Вона полишала чепуритись біля дзеркала,
щоб підхопити до рук свою крихітку
та поправити картину на стіні.
— Це репродукція,— казала вона сміючись.
— Леплодуця?
— Божечки, яка ж ти кумедна баламутка. Слухайся бабусю, добре?
Вона закінчувала зі своїм туалетом і перекинувши через плече сумочку
їхала з чоловіком в театр.
— Ох, яка чудова вистава, — казала вона сидячи в партері та
обіймаючи руку свого чоловіка. — Цікаво, що хотів сказати автор,
що тиран заслуговує смерті?
— Можливо, — відповідав чоловік, — можливо.
12.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2022
автор: Володимир Каразуб