Душа мені шепоче,-
пиши про все, що хочеш:
про птахів і про звірів,
і про людей чарівних...
І знов душа шепоче:
пиши в спокої й тиші...
І я пишу охоче
й пісні я, і вірші...
Бува пишу і прозу
загадки і казки...
А ще бува й прогнози,
знов за рядком рядки...
Буває посилаю
написане кудись,-
в газети, чи журнали,
і в інтернет сюди...
Бува писать вдається,
а то буває й ні...
Чи то муза сміється
і мстить за щось мені...
В такі часи невдачі
перестаю писать...
Думки несу гарячі
невдачам на показ...
Невдачі відступають
сердиті і сумні...
і вже не заважають
вони писать иені...
Буває перешкоди
засядуть і душі,
немає насолоди
тоді писать вірші...
Тоді писать бросаю,
шукаю щось нове...
З захопленням читаю
своє і не своє...
А як стомлюсь читати,
іду тоді надвір,
щоб там спостерігати,
й додати нових мрій...
Вернуся я з надвору,
і чую клич душі...
Пишу про все, що хочу,-
казки, пісні й вірші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2022
автор: геометрія