Якось Лесик викопав під хатонькою глибку

Про  справжній  український  банк  (гумористична)

                 1  куплет
Якось  Лесик  викопав  під  хатонькою  глибку:
Темний,  невеличкий  погріб,  ясно,  що  без  шибки.
Трошки  арматурою  зміцнив  бліндажні  стіни,
І  натикав,  по-хазяйськи,  скрізь  фугасні  міни.  
                                                               Приспів
                                       Вбога  хата,  що  без  канти´ни,
                                       Без  картоплячки  з  огірком.
                                       Льох  –  то  справжній  наш  банк  родинний
                                       З  конвертованим  буряком.
               2  куплет
Там,  в  тисняві  мрякотній  склав  три  м’ясних  заводи,
І  проклав  із  дна  Байкалу  ще  джерельні  води.
Вдало  влаштувався  у  кутку  камазний  трактор,
А  на  верхній,  на  поличці  –  красень-екскаватор.
                                                               Приспів  
               3  куплет
Діжечка  двоповерхова  -  смалець  там  у  шкварках,
Банки,  склянки,  посуд,  глечик,  і  у  сейфі  чарка,
Дерева  –  на  два  містечка,  три  вагони  цвяхів,
І  три  поверхи  донизу  всяких  гарних  лахів.
                                                           Приспів
               4  куплет
Є  у  кожного  надія,  Лесик  теж  міркує,
Як  у  погрібі  ще  танкер-нафтовоз  вмонтує.
Та  авансом  думи  плачуть  і  зникає  слина:
Як  заготувати  стільки  п’ятого  бензину?!
                                                                 Приспів
                 5  куплет
Хто  в  неділю  по  театрах,  Лесик  зразу  в...льох!
Править-лагодить  машину  штопання  панчох,
Без  мети,  без  піклування,    справді  -  не  людина!
А  без  глибки  українець,  наче  сиротина.
                                                                 Приспів

                                               15.04.07  
                                                                   Маи

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95428
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 01.10.2008
автор: Юхниця Євген