Вранці щось мене турбує,
Сну нема і щось хвилює.
Сів за стіл я з олівцем,
Рядки пишуться стовпцем.
Думки рояться у серці,
Чи писати щось із перцем.
Чи описать лиху годину,
Що спіткала Україну?
Серцем рвуся я до бою,
Та тримати не можу зброю.
Слово також гострий меч,
Ворогу воно - картеч.
За вікном весна буяє,
Спів пташок у світ лунає.
Розквітають бузку квіти,
Та не можу я радіти.
Сади на згарищах квітують,
Птахи гніздечка там будують.
Війна покрила Україну.
За Волю стали, й за Родину.
Не родилась у світі сила,
Щоб Вкраїну підкорила.
Напав москаль на Україну -
І тут знайде свою кончину.
Липень 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Сокол