Між нашим бажанням і Божим,
ми клеїм тонесеньку плівочку.
Тоненьку , прозору , та все ж вона є.
Чиєсь безталання на долю звичайну не схоже.
в пекельну комору , та плівка,
вогню додає.
Тепер же у кожного бачення різне , не є'дне,
кружляють манівцями душі , не бачать проспект.
І Божеє слово , уже нам ніскільки не грізне,
у нас для життя є приміщення різні,
але вибираєм , бодай і маленький, зате кабінет .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Олександр Холденко