Моя, Україно, ти ж нам ніби мати,
Чому ж ти пустила врага знов до хати?
Чи ти опустила знеможені руки,
Поглянь, бо ж у тебе люди терплять муки...
Чому розділила ти, мамо, суспільство,
На бідних й багатих, скажи мені рідна?
В нас люди чудові, ти добре це знаєш,
Чому ж ти їх рідна, та й не захищаєш?
Чому, моя нена, ти стала убога?
Земля в нас багата, природа чудова...
І люди трудящі, багаті душею,
Горжусь я тобою й твоєю сім"єю!
І села, й міста, і великі, й маленькі,
Всі люди красиві, і діти,й старенькі,
Тебе поважають і люблять безмежно,
Для тебе все роблять завжди обережно...
Та якось так сталось, що ми помилились,
І втратили те ми, чим завше гордились...
І владу обрали собі не завзяту,
І нині страждаєм,і не знаєм за що...
Влада ж мало дбає за люд і країну,
А дбає про себе і свої родини...
Мало дуже дбала за війско й оборону,
Гуляла, співала, мріяла про нове...
А Путлер все бачив, підтягував військо,
Все блище і блище,до кордону, звісно...
І вибрав момент він вигідний для нього,
Вторгнення здійснив, бо ж був він готовий...
Вже майже півроку війна нас вбиває,
Невже наша влада нічого не знає?
Та знає, звичайно, та думає мало,
Чи то не уміє, чи їй не цікаво?..
А люд убивають російські солдати,
Гребуть все, що можуть, дітей викрадають,
Везуть їх в росію, для чого не знаю,
І мабуть тому я не сплю і страждаю...
Коли це скінчиться, я звісно не знаю,
Дивлюся новини,і сльози ковтаю,
Бо про війну я з дитинства ще знаю,
Тому і сьогодні я владу благаю,
Війну зупинити весь світ я прохаю...
Сидить наша влада у офісах теплих,
Вгодована, сита і має підлеглих,
Ще й їй доставляють усе необхідне,
Людське не болить їм, усе вірогідно...
Хай владі підкинуть мої ці зізнання,
Та я не боюся,уже й покарання,
А може усе-таки світ зрозуміє?..
Ми прагемо миру усі, як умієм!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: геометрія