Ой ти, Галю, Земної краси.
Ти казала, що даси
Слово вірності кохання.
Та зустріч, та була остання.
Чим тобі не догоджав,
Завсігди квіти дарував.
За твою вродливу вроду,
Я піду в вогонь і в воду.
Чим же я не до вподоби,
Може костюм не тієї моди.
Тебе з ніжністю тримав,
І в насолоді цілував.
То поцілунок не п’янкий,
А обнімок не палкий.
Твоє серце не горіло,
І моє кохання заніміло.
Ой ти, Петре, не журись
Ти на другій одружись.
І кохання там знайдеш,
А мене ти забудеш.
2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Сокол