Почуй Господь! До тебе я взиваю!
Прости мене, що довго не молився.
Крім Отче Наш я молитов не знаю…
Хоч я міцний , але в душі втомився.
Прошу , благаю допомоги!
Ні, не за себе, за мою сім"ю,
Що у підвал біжать під час тривоги,
За батька хворого, за матінку мою.
Прошу тебе, допоможи дружині,
Щоб поборола страх, тривогу.
Дитинство поверни моїй дитині,
Щоб у майбутнє бачила дорогу.
А ще, молю за хлопців тут в окопі,
Бо поки молоді соромляться молитись.
Дай розум тим, що зараз у Європі
Чогось чекають, а не їдуть битись.
Я чув, що треба ворога любити...
Допоможи це розумом сприйняти.
Бо зараз я готовий задушити,
Руками голими на частки розірвати.
А що для себе, прошу лише сили,
Лише на тебе, Боже, уповаю.
Мене ж батьки для чогось охрестили.
Так що твою підтримку я чекаю.
Пробач , не має свічки. Я в напрузі,
А в темряві гудуть ворожі танки.
Натомість підпалю " Бандери смузі",
Нехай палають - вранішні серпанки!
28.02.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2022
автор: Степан Олександр