Нас кромсає війна. Ми всі густо просочені нею.
Кожна днина присипана попілом горя та втрат.
Гонить вітер дими над побитою "градом" землею,
і ще довго їй снитися буде відлуння гармат.
У серцях не вщухають лютневі колкі́ заметілі,
і не може зігріти тепло від минулих років.
А у венах не кров – струм ненависті б'ється у тілі:
над країною в'ється гурма двоголових круків.
Час зібрати в кулак весь наш дух, нашу силу та волю
та розбити ненависну зграю ворожого зла.
Біла чайка здолає навислу над нею недолю,
сонце вийде з-за хмар – і розтане зловісна імла.
Ілюстрація: Олег Шупляк "Чайка"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2022
автор: Денисова Елена