Щоб надія зацвіла.

Де  недоторканість  і  святість  життя,  людських  дзвінкових  літ?
Чому  ж  нечутливі  ,  нерозумні  на  планеті  люди!?
Тут  мова  йде,  що  ніхто  не  повинен  у  душу  лучити,
Рішати,  кому  жити  і  скільки,  чи  йти  -  в  космічний  світ!

Потрібна  зброя,  щоб  господарем  зирнути  туди-сюди,
Щоб  знищити  ворожу  владу,  всяке  панування  зла.
Багато  робиться  добрих  вчинків,  щоб  надія  зацвіла.
Спільнота  світова!  Орки  виходять  "сухими  з  води".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Маг Грінчук