Знов вимкнули світло
Надовго?-Не знаю…
Фіолетові хмари, раптові дощі
У відро стиглі вишні збираю
Щоб закрити їх в банки мерщій.
Бо попереду лиш невідомість
Чорна магія смутку збиває із ніг
То диявол війни закурив свою люльку
Не дає продихнути ні тобі, ні мені.
Скільки ще там голів у рашистського змія
Не рахую, бо всім їм дорога одна
Україна здолати цю нечисть зуміє
Бо своєю душею незламна вона!
18.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2022
автор: wanatol