Пророцтво На могилі трави плачуть,

Пророцтво
На  могилі  трави  плачуть,
В  козака  душа  болить.
Плем’я  клятеє,  собаче,
Україну  полонить!
Знов  вогню  прохає  серце
І  душа  чека  вогню.
Ой  засмажить  би,  із  перцем,
На  нім  жабу  і  свиню!
Дайте  ж  браття,  меч  у  руки,
Як  не  сила  Вам  тримати!
Я  не  можу  жити  в  рабстві  ‒
Мушу  правдоньку  шукати!
Бо  вже  правдонька  закута,
Бо  вже  воля  ‒  у  ярмі,
Та  розчавить  нашу  Долю
Не  дамо  гидкій  свині!
Кує  Бог  нам  нову  крицю
Стане  шабля  до  руки!
Будуть  в  пеклі  довго  сниться
Свиням,  наші  береги!
Кров  ота  ж  бо  -  не  водиця,
Сльози  неньки  –  не  моря!
Най  пече  ворожі  душі
Українська  земля!
Тут  народжена  Свобода,  
Розіллється  на  весь  Світ!
Збудить  Всі  Святі  народи,
Що  дрімають  сотні  літ!



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2022
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)