На городі бузина,
а в Києві дядько...
І тепла, й дощу нема,
плачуть мама й татко.
За бідою знов біда,
вірить, чи не вірить...
І війна іде нова,
мірять, чи не мірять?..
Наші їдуть, ваші йдуть,
та ж ви не далеко,
наші ваших підвезуть,
і всім буде легко...
На дощ хмар іще нема,
лиш вітер гуляє,
він ламає бузину,
баба діда лає..
Дід мовчить, лише скрипить,
певне він щось знає...
А у нас знову біда,
прийшла за бідою,
кудись ділася вода,
вмиємось росою...
На городі бузина,
а в Києві дядько,
і біда є, і війна,
і нам жити важко...
І полегшання нема,
нам звідки чекати,
тож берем лопати ми,
і йдемо копати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2022
автор: геометрія