Колиска наша є Земля

     
                             верлібр

О  Господи,  вона  жива  –
Із  всесвітом  в  кільці  любові,
Про  щось  все  ж  скаржиться  тихенько:
"О  ніжно  ти  поклич  мене  –
Так  скучила  я  тут  без  ласки
Серед  безжальних  цих  людей,
Котрим  довірилась  колись,
Усім  служила  як  колиска.
І  небеса  благоволили  –
Експеримент?  А  може  ні?
Загалом  агресивні  царства,
Не  дбають  миру  і  добра  –
Все  риють,  свердлять  моє  тіло
І  атмосферу  все  коптять...
Ось  ти  відчув,  прокинувся
І  обійняв  ласкаво  люблячи
Всім  серцем  й  ніжною  душею...
Ось  так  би  всім  –  чи  дочекаюсь  я?"
15.07.2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2022
автор: Променистий менестрель