1 3 9 Дзвоник.
⠀
Як там дівчатка твої,
⠀⠀⠀⠀Олександра, Діна?
Начебто ви Ярославом
⠀⠀⠀⠀назвали сина?
Як він, уже пішов?
Як там сусіди напроти,
⠀⠀⠀⠀все ті ж розбірки?
Як там оцінки у Сашки?
⠀⠀⠀⠀Одні п'ятірки?
Учиться хорошо?
⠀⠀⠀⠀
Пес вже старий мусить бути.
⠀⠀⠀⠀Іще гуляє?
Чи байдужли́во весь день
⠀⠀⠀⠀по двору тиняє?
Хвацьким раніше був.
Ми, під чарчину, згадати
⠀⠀⠀⠀тут мали змогу,
Він як за мною,
⠀⠀⠀⠀схопити щоби́ за ногу,
З ґанку тоді рвонув.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Я чом дзвоню, де ви ділися?
⠀⠀⠀⠀Є нагода!
Кажуть нам, скоро буде
⠀⠀⠀⠀у вас свобода...
Стрінемось може, а?
Нині всім нашим героям
⠀⠀⠀⠀дають медалі.
Всім тим, що вас і щодень,
⠀⠀⠀⠀і щоніч звільняли.
Хлопці крутезні, так?
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Що ти гово́риш, в Іспанії?
⠀⠀⠀⠀Як, всі купно?
Тільки утрьох? Ну і
⠀⠀⠀⠀вісточка, ух і круто!
Як, теплота води?
Чом же без Сашки?
⠀⠀⠀⠀Що трапилось? Їй судилось?
В сенсі - у п'ятому класі
⠀⠀⠀⠀вона не довчилась?
Тобто, як назавжди?
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
В сенсі, до кро́ві? Скажи ще:
⠀⠀⠀⠀- життя забрали.
Що означає це -
⠀⠀⠀⠀поруч і пса сховали!
Брате, що ти верзеш?
Ладно, не хочеш якщо,
⠀⠀⠀⠀то й не треба звати
Ми просто так привеземо
⠀⠀⠀вам з пекла грати.
Ждіть і тремтіть, авжеш!
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Все вам згадаєм - і суп
⠀⠀⠀⠀з незнайомим смаком,
І шолудивої шавки
⠀⠀⠀⠀укус із подряпом,
Надто красивих баб.
Те, що в обід нам дали⠀⠀
⠀⠀⠀⠀геть щербату чашку,
Сашку? Ну, ладно. шкода́
⠀⠀⠀⠀нам звичайно Сашку...
Дух мій слабий...Слабак!
⠀⠀⠀⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀⠀⠀
ОРИГІНАЛ
⠀⠀⠀
Сто тридцать девятый день: звонок
Как там девчонки твои, Александра, Дина?
Вроде бы вы Ярославом назвали сына?
Как он, уже пошёл?
Что там соседи напротив, всё те же тёрки?
Как там оценки у Сашки? Одни пятёрки?
Учится хорошо?
Пёс уже старый, наверно. Ещё гуляет?
Или уже здоровье не позволяет?
Раньше-то молодцом.
Мы тут на днях вспоминали, приняв немного,
Как я вхожу - и он меня цап за ногу,
Прямо перед крыльцом.
Я что звоню - не видали вас вот три года,
Нам говорят, скоро будет у вас свобода,
Встретимся, может, а?
Тут у нас всем героям дают медали,
Тем, кто вас ежедневно освобождали,
Парни крутые, да?
Где, говоришь, в Испании? Как, все вместе?
Только втроём? Вот это крутые вести!
Как там сейчас вода?
А почему без Сашки? А что случилось?
В смысле, что в пятом классе не доучилась?
В смысле, как навсегда?
В смысле, что ранили? Скажешь ещё - убили!
В смысле, собаку рядом похоронили?
Что ты несёшь, братан?
Ладно, не хочешь в гости позвать, не надо,
И не зови.
Мы сами придём из ада.
Ждите, дрожите там.
Всё вам припомним - и суп с незнакомым вкусом,
И шелудивой шавки вашей укусы,
Слишком красивых баб.
То, что к обеду щербатую дали чашку,
Сашку? Ну ладно, жалко, конечно, Сашку,
Слаб ещё духом, слаб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Юрій Шибинський