Часу нема початку і кінця


В  клепсидрі  час  такий  є  змінний  –
Епохи  і  роки,  і  миті;
Ще  долі,  вписані  як  мох,
Невдачі  й  щастя  –  все  на  двох.

Чи  карта  випаде  на  небі?,
Чи  то  священик,  може  ребе  –
Їх  погляд  немовлям  німий:
Той  балакун,  той  мовчазний.

А  щастя  жереб  хто  дає  нам,
Чи  по  долонях,  чи  во  венах?  
В  клубку  кармічному  секрет  –
Опанувати  б  цей  предмет...

Так,  право  вибору  нам  дане  –
На  перехрестях  так  нещадне.
В  житті  у  кожнім  на  Землі  –
Крок  в  прірву,  знову  ж  на  крилі.

Часу  шкала  є  ось  така,
Минулим  й  майбуттям  метка,
І  ні  початку,  ні  кінця  –
Всевишнього  в  руках,  Отця.

Життя  лиш  дотиком,  п'ятою  –
Крапки  у  часі  вздовж,  шкалою.
О  миті  –  все  летять,  велінь...
Як  жити?...  Є  і  в  каббалі*.
14.07.2022  р.
*  КАББАЛА  (Євр.  קלי,  букв.  -  отримання,  переказ),  в  іудаїзмі  езотерична  традиція  з  вираженими  елементами  містики,  теософії,  теургії  і  магії.  Для  К.  характерні  споглядання,  роздум,  молитва,  прагнення  осягнути  прихований,  «істинний»  сенс  Тори  і  ін.  священних  книг,  що  укладають,  на  думку  каббалістів,  символіч.  опис  Бога  і  процесів,  що  відбуваються  в  Божественному  світі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Променистий менестрель