Росту на кожному городі,
Зелений чуб у мене довгий.
Мене сплітають у віночки
І так на сонці собі сохну.
Я до пампушок і до сала,
До українського борщу.
В узбецький плов мене теж клали,
Хвороб до вас не допущу.
Бо недуги усі простудні
Мене бояться, як вогню.
Отож скажіть ласкаві будьте...
Кожному треба...( часнику).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський