Розверзлося небо, шумить за вікном,
Полоще дощ літо неспішним дощем.
Налилися вишні червоним вином,
Намистинки пишні в кільці діадем.
Прозорі краплинки додолу кап-кап,
А вітер сміється зі слізних принад.
А вітер пустує, мов грізний сатрап,
Терпким тим обіймам по щирості рад.
Гне гілля, верхівки, тендітні листки...
А що? Те для нього всякчас залюбки.
Здалося б сумнівно, якби навпаки,
Хто знається в силі, дає у знаки.
І вишні тремтять усім ніжним єством,
Натягують жили, стоять зі страхом.
Мужніють у плоті, пройняті ремством,
Борня за життя страх фіксує замком.
12.07.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Валентина Ланевич