Я – окремо. Все – окремо.
Мов, прибульці поруч дурять.
Світ самотній недаремно
Має називатись буря.
Шквал признань собі, що поряд
До твоїх нестерп - байдужі,
Голові – штормищі моря,
Всеохватні, дружні, дужі.
За єдиним вдалим мозком
Рух прискорюється, й очі
Втупляться у людовозки
Й мовчки мо´ргами шепочуть.
Все – окремо. Але чом би
Не постукатись й спитатись
Разом їм, системним, добре?
Де тут зарееструватись?
27.09.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95302
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2008
автор: Юхниця Євген