Ще маленькій дитинці
Тиснуть ручку у воду гарячу,
Щоб вже запам'ятала,
Як не можна – то це назавжд́и!
Довіряють скарбницю
Перевіренному, не на вдачу,
Все звіряють: журнали,
Трати, рештки і спільні склади.
Тож, як не засудити
Злочинців своїх історичних,
Жирним маркером зраду
Не звести на вічний прокльон –
То державні бандити,
Безкарному досвіду звичні,
Безтурботно Посаду
Й далі матимуть за лохотрон.
Навіть помилки в кресленнях,
Ставших бідою для світу.
Довго аналізують
І пров́инцю - в підручники шлях!
А державне бесчеснення
Як і крадіжну еліту -
Чи етапом катують,
Чи, як погань женуть звідселя.
01.07.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2008
автор: Юхниця Євген