Війна... Чому забрала наш світанок,
Де кава з молоком, букет ромашок,
Де сонце ніжно зігрівало тіло
І щастя променями миготіло?
Війна... Чому не можна просто жити,
Закохуватись, мріяти, творити?
Чому потрібно землю боронити?
Господь же заповів її любити!
Війна... Чому руйнуєш світ людини
Та позбавляєш діточок родини?
І музики не чути, чорний колір
Від бід. А горе залива за комір.
Війна... Чому сусід захтів убити
І вічно - вічно на землі цій жити?
Чому кровить і серце стогне - стогне,
Чому життя для когось безкоштовне?
Війна... Забрала не один світанок,
Не всі вже зможуть зустрічати ранок.
Нам перемогу треба всім здобути
І щастя, радість у життя вернути.
11.07.2022 (с) Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Аквілина