Чоловіче признання
От мода на “вриватись”, хай нам грець,
У зазвичай незамкені домівки
Жіночих недокоханих сердець
Хаток, осель, багатоповерхівок,
Квартирок, халабуд, недобудівок,
Господ, апартаментів і бомжівок.
І не існує ж і найменших кар
В “підстав тумцям ще й щоки” христианстві.
І тільки тим і зайнятий гусар,
Що микитує вдертись в господарство,
Бо ніби мужику нема й зайнятства,
Ніж грітись між дівчачого багатства.
А що лишає врвитель й серцехват
В сумних післянападничих руїнах:
Розтрощений, без ліків, медсанбат,
Розстроєне й пискляве піаніно.
06.07.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95279
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2008
автор: Юхниця Євген