Чомусь палають зорі рясно,
На землю закидаючи тривогу.
Засумувалося мені невчасно,
Улітку здобула душевну втому.
Війна забрала сподівання та надії,
Загарбників за те я хочу покарати.
Лише поразка їх, відновить мої мрії,
Зрадію, коли ворог буде утікати.
Палають зорі, як вогні небесні,
Немов благословення, це сприймаю.
Пророчі шепотіння безсловесні,
Надією, мов ковдрою вкривають.
Чому палають зорі в небі рясно?
Бо нас енергією вдосталь заряджають.
Здобудеться нам перемога вчасно.
Шлях зоряний до неї вже лягає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: ЭленБрус