Така тоді була весна

Чомусь  весна  нагадувала  осінь,
де  вітер  дер  картини  полотно
і  не  хотілось,  навіть  жити  зовсім,
і  світ  сірів  у  вицвіле  вікно.
Дорогою  ішли  колони  танків.
Назад  –  швидкі  машини  й  «віщуни»*…
Розбуркували  обстріли  світанки
і  ніби  зовсім  не  було  весни.
Та  чорногузи  в  неба  високості
мене  картали  за  душевний  стан.
Війна  війною,  а  лелеки  просто
вселяли  спокій  крізь  війни  туман.
08.07.22р.
*Віщун  –  одна  з  назв  транспорту,
   що  перевозить  загиблих.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Микола Соболь