Гріховне єство не властиве спокусі...
Покрита вуаллю тендітна печаль.
Щодень ми б'ємося в піднесенім дусі,
Коли роздирає задушливий жаль.
За що? - За ідеї, моралі, натхнення?!
Ладні коріння усе обрубать!
Та ми забуваєм, що доля непевна:
Мі́сця не стане, куди і ступать.
І так, замордовані власною люттю,
Скида́ємось, мовби пізнали усе.
Та наша гординя, наповнена суттю,
Не зволить відчути найменше - себе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Сара Ґоллард