Сонце сяє, небо синє
Веснянкою аромат п'янить.
А що ще людині треба?
В мирі й радості жить.
Творити добро й любити,
Що б не знали ми біди.
Діточок ростити,
Що б був мир на завжди.
В одну мить все змішалось
І палає все вогнем.
Бомби гучно розривались
Завалювали людей живцем.
Тривожний чутно звук сирени.
Це початок війни.
Не підготували люди схрони,
Бо сказали, що в мирі з ворогом ми.
Так що, чини війну проспали,
Чи може треба так було.
Супротив люди з прапорами стали
І призупинили Московське зло.
А там і воїни поспіли,
Негайно виконав приказ.
Вогнем й мечем рашистів били,
Рашист тікав та все ж поцупив унітаз.
Червень 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Сокол