Вже відспівали солов"ї,
не чутно вже й зозулі...
Та сонце радужне вгорі,
радіють йому люди...
Літа чудова вся пора,
природа величава,-
свої нав"язує права,
а для людей це зваба...
Якби й війни вже не було,
і краща стала влада,-
жило б і місто, і село,
і жить було б цікаво...
І горя й бід менше було б,
щось кожен день цікаве,
в людей натхнення б ожило,
і зникло б зло лукаве...
А якби й влада в нас була,
наповнена мізками,
мир і свободу берегла,
й росія б не злякала...
Ми ж українців - козаків,-
нащадки волі й слави,
не допустили б москалів,
щоби людей вбивали...
Ми винуваті, люди всі,-
у наших негараздах,
що вибирали ми не тих,
хто про країну дбав би...
Війна наш люд знов убива,
нищить усі структури...
Й коли закінчиться війна,
нам невідомо, люди...
Ще слава Богу в нас бійці,
сміливі вірні друзі...
Ми довіряємо їм всі,
хоча й живем в напрузі...
А ще терпіти вмієм ми,
і живемо в надії...
Здобудем перемогу ми,
повернем людям мрії...
Все стане на круги свої,
праця для нас, то свято...
Будуть простори голубі,
й ми будем ще співати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: геометрія