Вона не сказала, що сонце звільнила,
Що більше не зможе людей підпускать.
Довіру і згоду із рук іспустила,
А далі лиши́лося тільки згорать.
Згорати тому́, хто і досі тримає...
Їй не потрібні чужі почуття.
Як же майстерно всі ролі зіграла!..
Рідними звала, а потім - пішла...
Знищила всі розперізані стелі,
Свободу, напевне, хотіла відчуть...
А стіни тримали в пекельній дуелі,
А стіни впивали беззахисну ртуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Сара Ґоллард