Цвіла ружа у вишневім саду
Соловей милувався красою.
Казав, що кохає, любить одну
Ніхто їх не розіллє водою.
Ой, не ,та гарна квітка ,що цвіте!
А та, що вміє щиро любити.
Має добру душу ,серце золоте-
І любов'ю зуміє зігріти.
Ружа в саду цвіла ,як пава
Залицялись до неї явір ,клен ,бук.
Сяяла немов зірка яскрава
Захищалась від лукавих рук.
Соловей ніжні пісні співав
Закохав у себе квіт ружу .
А своє серденько іншій віддав
Залишив в мороз в стужу.
Якщо вірно любиш, то кохай!...
Цілуй, цілуй солодкі уста..
Від вітрів, дощу, гріз захищай
Хай для неї квітне -осінь золота.
Ти, не проспи свою любов, щастя!
Будь, щасливим... пий, щастя ковток.
У любові приймай причастя.
Під зорепадом - розмаю квіток.
Були ,як лебеді кохання
Немов би дві зорі високі.
Любились, кохались дорання.
Злітали у світи широкі.
Та вдарила блискавиця
Розколола небо пополам.
Розлучила громовиця
І залишила в душі шрам.
Одна доля солодка ,як мід
А інша гірка немов полин.
Втрачаєм любов шукаємо слід
Весну, поміж зим хуртовин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Чайківчанка